Цього року виповнюється 98-ма річниця Крутянського бою – події, яка набула для українського народу символічного значення.

     Крути стали легендою, символом героїзму та жертовності молодого покоління в боротьбі за незалежну Україну.

     І саме та обставина, що смерть в ім’я України прийняли її юні діти, робить цю подію такою болюче-нестерпною, що не піддається забуттю.

     300 курсантів, студентів та гімназистів старших класів, які  ніколи не тримали у руках зброї і навіть не мали елементарної військової підготовки, сміливо йшли на січ у глибокому снігу при морозі -15 С° проти шеститисячної більшовицької армії Михайла Муравйова.

     Половина з них загинула в бою, поранених відправити до лазарету, а решту — розстріляти.

     Дивним способом урятувалися поранені. Лікарі-українці допомогли їм втекти з лазарету, інакше не минула б їх доля товаришів.

     Видно, для того їх порятував Господь, щоб через них дійшла до нас правда про смерть юних героїв.

    Події 1918 і 2014, 2015  років мають також багато спільного. І нині, коли триває неоголошена російсько-українська війна, кожен новий день примножує пантеон українських героїв, бо практично щодня гинуть молоді хлопці, гинуть за реальну незалежність держави Україна.

     Але Герої України не вмирають. Вони живуть у пам'яті і справах наступних поколінь.

    Тож повертаймося до своїх основ і вчімося після всіх минулих випробувань жити як одна велика й сучасна нація, що має власну історію, поважає себе і здатна досягти найвищих цілей.

    Слава Україні!