Нещодавно у Рубіжанській  OДПІ Головного управління ДФС у Луганській  області проведено сеанс телефонного зв’язку "гаряча лінія" із головним державним інспектором-спеціалістом з питань  податків і зборів з фізичних осіб Рубіжанської  OДПІ Головного управління ДФС у Луганській області Ольгою Щоткіною на тему: "Податок на доходи фізичних осіб. Спрощена система оподаткування для фізичних осіб-підприємців". Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі із запитань, які надійшли від платників податків під час сеансу телефонного зв’язку „гаряча лінія ”:

Документально підтверджені суми не були враховані при поданні декларації про майновий стан та доходи: чи має право фізична особа подати уточнюючу декларацію для реалізації свого права на податкову знижку?

Відповідно до п.п.166.1.1 п.166.1 ст.166 Податкового кодексу України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п.166.1.2 п.166.1 ст.166 Податкового кодексу України).

Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 Податкового кодексу України).

У разі, якщо фізичною особою були виявлені документально підтверджені суми, що не були враховані при поданні річної податкової декларації, для реалізації свого права на податкову знижку платник податку може подати уточнюючу декларацію до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року, оскільки право на податкову знижку надається лише за наслідками звітного податкового року.

Чи може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування фізична особа – підприємець, яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів?

Відповідно до п.п.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового кодексу України, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Отже, фізична особа – підприємець (далі – ФОП), яка на початок року була платником єдиного податку та перейшла на сплату інших податків і зборів (загальну систему оподаткування), не може повернутись у поточному році на спрощену систему оподаткування, оскільки така особа вже скористалась своїм правом на застосування спрощеної системи оподаткування у поточному році.

Разом з тим, ФОП може перейти на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року за умови відповідності вимогам ст. 291 Податкового кодексу України. Так, для того, щоб ФОП з 01.01.2018 застосовувала спрощену систему оподаткування, такій фізичній особі необхідно подати заяву на застосування спрощеної системи оподаткування до 15 грудня 2017 року.

Чи є наявність у фізичної особи податкового боргу підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації платником єдиного податку?

Відповідно до п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Однією з підстав для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку згідно з п.п. 299.6.1 п. 299.6 ст. 299 Податкового кодексу України є невідповідність такого суб’єкта господарювання вимогам, встановленим ст. 291 Податкового кодексу України.

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Податковим кодексом України (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

З набранням чинності 1 січня 2017 року Закону України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», було внесено деякі зміни до окремих норм застосування спрощеної системи оподаткування, зокрема до п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України.

Починаючи з 01.01.2017 згідно п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп платники податків, (зазначена норма Податкового кодексу України, в редакції що діяла до 01.01.2017, застосовувалась для суб’єктів господарювання), які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Таким чином, з 01.01.2017 року підставою для контролюючих органів при прийнятті рішення про відмову у реєстрації фізичної особи – підприємця платником єдиного податку є наявність у такого платника податків податкового боргу зі сплати податків та зборів, за якими визначені грошові зобов’язання, в тому числі, які не пов’язані із здійсненням господарської діяльності, крім наявного боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Чи включаються до доходу підприємця – платника єдиного податку кошти, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок?

Відповідно до пункту 292.6 статті 292 Податкового кодексу України датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Пунктом 292.11 статті 292 Податкового кодексу України визначено суми коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.

Суми коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.

Згідно із ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» помилковий переказ – рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб’єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Отже, якщо зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, відбулося в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.

Як підприємцю правильно подати декларацію про майновий стан і доходи у разі переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну?

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Згідно із п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Податкові декларації фізичними особами – підприємцями подаються за базовий (податковий) період, що дорівнює календарному року - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України).

При цьому, фізичні особи – підприємці, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України).

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків), протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Тобто, фізична особа – підприємець, яка протягом звітного року перейшла із спрощеної системи оподаткування на загальну системи оподаткування, подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу та річну податкову декларацію за результатами календарного року.

При цьому, якщо фізична особа – підприємець перейшла із спрощеної системи оподаткування на загальну системи оподаткування у IV кварталі звітного року, то вона подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, яка прирівнюється до річної податкової декларації.