Під час „гарячої лінії”, яка відбулась в Рубіжанський об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, на запитання платників відповідав  заступник начальника Рубіжанської ОДПІ Юрій Володимирович Мельник  

Які  платники податків можуть скористатися процедурою податкового компромісу?

Податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 з урахуванням строків давності, встановлених Податковим кодексом України.

Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування). Отже, податковим компромісом може скористатися будь-який платник податку на додану вартість та податку на прибуток.

Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу, має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Чи можливо застосувати процедуру податкового компромісу до донарахованих контролюючим органом сум податку, щодо яких відбувається процедура адміністративного або судового оскарження, а також процедура розгляду касаційної скарги на рішення суду?

Процедура податкового компромісу поширюється на неузгоджені суми податкових зобов’язань, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження. Під час касаційного оскарження процедура податкового компромісу не застосовується.

Чи має право громадянин скористатися правом на податкову знижку, якщо роботодавець утримав, але не перерахував до бюджету податок на доходи фізичних осіб?

Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.

Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

 Чи маю я право при реалізації права на податкову знижку на іпотечне житлове кредитування підтвердити суму сплачених відсотків за кредитом меморіальним ордером банку?

При реалізації платником податку права на податкову знижку меморіальний ордер банківської установи може бути застосований як документ, що підтверджує понесення витрат. При цьому в розрахунковому документі повинно бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові такого платника податку як особи, яка сплатила проценти за користування іпотечним житловим кредитом, та зазначений документ повинен відповідати умовам оформлення розрахункових документів.

Яким чином здійснюється повернення готівки, яка була перерахована СГ в безготівковій формі?

Якщо розрахунки за товар (послуги) здійснювались у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку або із застосуванням реєстратора розрахункових операцій з оформленням відповідного розрахункового документа.

За якою датою виникає право на включення сум ПДВ до податкового кредиту: за датою виписки податкової накладної, чи за датою її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо ці події відбулись в різних місяцях?

Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання.

Якщо ж податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну їх реєстрації, але не більше ніж 180 календарних днів з дати їх складання, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Що стосується податкових накладних, які не будуть зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання, то такі податкові накладні не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.

Чи необхідно подавати річну податкову декларацію про  доходи від продажу квартири,якщо  до нотаріального посвідчення договору сплачено податок на доходи фізичних осіб?

Відповідно до статті 179 Податкового кодексу України обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації про майновий стан та доходи вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок. Отже, декларацію у термін до 1 травня цього року Ви можете не подавати, за умови, що у Вас не виникає обов’язок подання річної податкової декларації згідно з Податковим кодексом України з інших підстав.