25  березня 2015 року набрав чинності Закон України  від 05.03.15 «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» №247-VIII (далі Закон)

Таким чином нотаріусів уповноважено здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у сфері державної реєстрації речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає право та  права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яке виникло та оформлено в установленому до 01 січня 2013, одночасно з державною реєстрацією похідного права на таку земельну ділянку.

Крім  того,  Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» доповнено ст.. 4-2, якою визначено особливості державної реєстрації похідних прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, право на які виникли та оформлені згідно діючого законодавства на момент їх виникнення (до 01.01.2013)

Частиною першою зазначеної статті встановлено наступні норми одночасності  державної реєстрації похідних прав на земельні ділянки та права власності. (крім випадків, коли право власності вже зареєстровано на таку земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно)

Для державної реєстрації похідного права подається одна заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) власником або набувачем відповідного похідного права або уповноваженою ними особою.

При цьому державним реєстратором або нотаріусом за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових  прав формується  2 заяви: про державну реєстрацію права власності та про державну реєстрацію іншого речового права.

Проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення в момент реєстрації інших речових прав передбачає не подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

Як виходить з даної норми Закону, державний реєстратор або нотаріус одержує від територіальних органів земельних ресурсів інформацію, необхідну для проведення державної реєстрації прав на відповідну земельну ділянку, шляхом направлення запиту до Державного земельного кадастру за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав   та використовує отриману інформацію для державної реєстрації.

У разі коли заявником разом з документами, необхідними для проведення державної реєстрації похідного речового права (оренда) на земельну ділянку подається документ, що підтверджує виникнення права власності на земельну ділянку (державний акт) або витяг з Державного земельного кадастру, в якому міститься вся інформація, необхідна для проведення реєстрації – державний реєстратор и нотаріус проводить реєстрацію на підставі поданих документів.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) за відсутності підстав для відмови у такій реєстрації чи зупинення державної реєстрації прав державний реєстратор або нотаріус приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу (реєстраційної справи), тобто проводиться державна реєстрація права власності за власником земельної ділянки (орендодавцем), після чого проводиться державна реєстрація похідного речового права на загальних засадах, передбачених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 17.10.2013 №868.

Під час проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор або нотаріус згідно з п.25 Порядку оформляє примірник витягу для кожної  заінтересованої особи, за якими проведено державну реєстрацію прав.

У разі якщо протягом передбаченого строку для державної реєстрації права власності на земельну ділянку, державним реєстратором або нотаріусом не отримано відповідь на запит від територіальних органів земельних ресурсів, державна реєстрація похідного права проводиться у спеціальному розділі Державного реєстру прав.

Звертаємо, увагу на те, що положення статті 4-2 Закону не стосуються  порядку державної реєстрації права власності держави або територіальної громади на земельні ділянки, сформовані із земель державної чи комунальної власності