Нещодавно Рубіжанська ОДПІ Головного управління Мін доходів   у Луганської  області проведено сеанс телефонного зв’язку "гаряча лінія" щодо актуальних питань сплати акцизного податку, ліцензування алкогольних та тютюнових виробів та інших питань, що цікавлять платників податків.

На запитання платників податків відповіді надавала Перший заступник  начальника Рубіжанська ОДПІ Головного управління Мін доходів   у Луганської  області Ірина Скорохід  

Пропонуємо їх Вашій увазі.

Чи потрібно придбавати ліцензію для здійснення діяльності з виробництва, імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі пивом?

Абзацом 7 ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями в редакції, чинній з 01.07.2015 (далі – Закон №481) надано визначення алкогольним напоям, як продуктам, одержаним шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовленим на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 % об’ємних одиниць, які зазначені, зокрема, у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

Водночас, згідно з абз. 9 ст. 1 Закону №481 (у редакції, чинній з 01.07.2015) пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відсотка об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

При цьому виробництво алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії (ст. 2 Закону №481).

Імпорт, експорт і оптова торгівля, зокрема алкогольними напоями, можуть здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій (ч. 1 ст. 15 Закону №481).

Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (ч. 12 ст. 15 Закону №481).

Отже, з 01.07.2015 підлягає ліцензуванню діяльність з виробництва, імпорту, експорту, оптової та/чи роздрібної торгівлі пивом на загальних підставах, передбачених для алкогольних напоїв.

При цьому Законом №481 та іншими нормативними актами не передбачено отримання окремої ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю пивом, у разі наявності у суб’єкта господарювання ліцензії на виробництво, імпорт, експорт, оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Наше підприємство має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, але не здійснювало їх реалізацію. Чи можна не подавати декларацію акцизного податку?

Відповідно до п.п.49.2.¹ п.49.2 статті 49 Податкового Кодексу України платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Суб’єкт підприємницької діяльності може надати контролюючому органу, на обліку в якому він перебуває, письмове повідомлення (заяву) про припинення в подальшому господарської діяльності з реалізації алкогольних напоїв і пива в оптовій та/або в роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування, якщо він протягом поточного року припиняє продаж зазначеної продукції та у подальшому не передбачає її реалізацію.

Для суб’єкта підприємницької діяльності, що здійснював реалізацію алкогольних напоїв додатковою умовою є одночасне завершення строку дії ліцензії або отримання контролюючим органом письмового повідомлення про анулювання ліцензії на реалізацію в оптовій та/або в роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв.

Згідно зі ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ст.252, 254 Цивільного кодексу України суб’єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями до дати зазначеної в ліцензії на право здійснення торгівлі алкогольними напоями.

Ліцензія на торгівлю алкогольними напоями анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставах визначених у цій статті, однією з яких є подання заяви платником. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом підприємницької діяльності письмового розпорядження про її анулювання.

У цьому випадку суб’єкт підприємницької діяльності може не надавати декларацію, починаючи із податкового звітного періоду (місяця) наступного за місяцем отримання контролюючим органом таких документів.

Прошу сказати, як розраховувати суми податкового зобов'язання з акцизного податку та податку на додану вартість з реалізації суб'єктами господарювання підакцизних товарів у роздріб?

Підпунктом 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування акцизного податку є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі.

Для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість) у розмірі 5 відсотків (п.п. 215.3.10 п.215.3 ст. 215 Кодексу), а у разі не прийняття такого рішення цей податок справляється із застосуванням мінімальних ставок (п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України). Отже, незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, у Податковому кодексі України передбачена єдина ставка податку − 5 відсотків.

Сума податкового зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (ПЗа) становитиме:

ПЗа = ФРЦ: 105x5, де

ФРЦ - фактична роздрібна ціна, за якою реалізують нафтопродукти. Сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість (ПЗпдв) складатиме:

ПЗпдв = (ФРЦ - Пза): 120 х 20.

Хто є платником акцизного податку – оператор ринку нафтопродуктів, експлуатант АЗС, суб'єкт господарювання-посередник чи суб'єкт господарювання, безготівкові клієнти якого отримують нафтопродукти через АЗС?

Відповідно до п.п. 212.1.11 п.212.1 ст. 212 Податкового кодексу України платником податку є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Згідно з Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442, роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначені для відпуску кінцевим споживачам нафтопродуктів (п. 2 Правил №1442 та ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять»).

Відповідно до Правил №1442 розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.

Таким чином, податкові зобов'язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів (АЗС) безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій.

Підприємство здійснює продаж коктейлів, виготовлених з використанням алкогольних напоїв. Чи потрібно придбавати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями?

Відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

Водночас роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (ст. 15 Закону №481).

Згідно із п. 4.17 ДСТУ 3297-95 «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять» коктейль (лікеро–горілчаного виробництва) – це лікеро-горілчаний напій міцністю від 20 до 40 % з масовою концентрацією екстрактивних речовин від 5 до 25г/100 см3, який перед вживанням розводять мінеральною водою, або плодово-ягідними соками, або безалкогольними напоями, виготовлений змішуванням готових напоїв або купажуванням окремих напівфабрикатів та інгредієнтів.

Відповідно до ст. 15 прим. 3 Закону №481 та п. 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854 (далі – Правила), продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки закладам ресторанного господарства та спеціалізованим відділам підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

При цьому у тексті Правил слова «підприємство громадського харчування» в усіх відмінках і формах числа замінено словами «заклад ресторанного господарства» у відповідному відмінку і числі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2013 року №924.

Пунктом 23 Правил визначено, що забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою.

Згідно із п. 25 Правил заклади ресторанного господарства повинні мати прейскуранти цін на алкогольні напої, де зазначаються назва напою, вміст пляшки, ціна за пляшку, ціна за 50 та 100 мл напою у грошовій одиниці України. Прейскуранти на алкогольні напої підписуються керівником та бухгалтером суб’єкта господарювання, скріплюються печаткою і повинні бути доступними для ознайомлення споживача.

Пунктом 26 Правил передбачено, що під час продажу алкогольних напоїв продавець зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ установленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

Отже, закладам ресторанного господарства та спеціалізованим відділам підприємств, що мають статус закладу ресторанного харчування, підприємствам з універсальним асортиментом товарів для продажу коктейлів з використанням алкогольних напоїв необхідно мати ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Чи може фізична особа-підприємець бути виробником алкогольних напоїв?

Відповідно до ст.2 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями виробництво алкогольних напоїв здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форм власності за умови одержання ліцензії.

Ліцензії на виробництво алкогольних напоїв видаються усім суб’єктам господарювання. Ліцензії на виробництво алкогольних напоїв видаються, призупиняються та анулюються органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на виробництво алкогольних напоїв видаються суб’єктам господарювання, які на момент подання заяви про видачу ліцензії є власниками або відповідно до інших не заборонених законодавством підстав володіють та/або користуються приміщеннями та обладнанням, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва та алкогольних напоїв, за умови, що використання таких приміщень та обладнання здійснює тільки один суб’єкт господарювання.

Ліцензії на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією видаються лише тим суб’єктам господарювання, які мають повний технологічний цикл виробництва, включаючи викурку і витримку.

При цьому суб’єкти господарювання, виробничі цехи, дільниці, лабораторії та інші структурні підрозділи, які здійснюють виробництво і контроль за виробництвом алкогольних напоїв, підлягають обов’язковій атестації на відповідність вимогам, що встановлені чинними законодавчими актами України щодо забезпечення життя та здоров’я людей, охорони навколишнього природного середовища, повного технологічного циклу виробництва коньяку, алкогольних напоїв за коньячною технологією і тютюнових виробів, а також відповідність санітарним, пожежним, екологічним нормам і правилам.

Враховуючи викладене, за умови виконання всіх вище перелічених вимог суб’єкт господарювання – фізична особа може надати заяву на отримання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, а також документи, перелік яких наведено у ст.3 Закону №481.