За словами начальника відділу комунікацій Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області Ірини Гречанікової, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює збір та ведення обліку, визначено Законом України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з урахуванням змін, внесених Законом від 2 березня 2015 року № 219-УІП «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення», які набрали чинності з 13 березня 2015 року.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 та пункту З частини першої статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, зокрема:

– роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб па умовах трудового договору (контракту) або па інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеною з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (додавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –  підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;

– фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464.

            Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону №2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

            Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Розмір єдиного внеску встановлено статтею 8 Закону №2464.

При цьому пунктом 95 розділу VIІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 визначено, що до 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п'ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону №2464 для роботодавців, застосовується з коефіцієнтом, якщо платником виконуються одночасно такі умови:

а)  база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу;

б)  після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше, ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;

в)  кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464.

Коефіцієнт застосовується при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок.

Крім того, відповідно до підпункту З пункту З розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період,   зокрема   у   зв'язку   з   уточненням   кількості   відпрацьованого   часу, виявленням помилок, нараховані суми включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені нарахування.

Отже, якщо роботодавцем викопуються одночасно усі умови, передбачені пунктом 9⁵ розділу VIІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464, у тому числі у разі нарахування заробітної плати за попередні періоди, то такий роботодавець може скористатися правом щодо застосування коефіцієнта до розміру єдиного внеску.

Разом з тим, відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону №2464 у разі, якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

При цьому мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Таким чином, якщо роботодавцем виконані одночасно усі умови пункту 9⁵ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464, але хоча б по одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (виключенням є лікарняні, відпускні та допомога у зв'язку з вагітністю та пологами), коефіцієнт страхувальником не застосовується взагалі.

Щодо проведення роботодавцем перерахунку сум нарахованого єдиного внеску за попередній звітний місяць, якщо умови пункту 9⁵ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 виконані, але коефіцієнт не застосований.

Оскільки обчислення єдиного внеску здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, законодавством не передбачено перерахунок єдиного внеску за минулий період з метою застосування коефіцієнта.

Роз'яснення з цього питання розміщено на Загальнодоступному інформаційно - довідковому ресурсі в категорії 301.04.01, а саме: «Чи мають право роботодавці здійснити перерахунок єдиного внеску за попередній звітний період з метою застосування понижуючого коефіцієнта?».