На спеціалізованій „ гарячій лінії” начальник відділу комунікацій Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області Ірина Гречанікова Рубіжанської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області відповідала на питання платників. Надаємо відповіді на актуальні питання, які надійшли від громадян та платників податків у грудні  поточного року.

        З якої дати буде використовуватися для складання звітності нова форма декларації з плати за землю?

        Відповідь: Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 року № 560 затверджено нову форму Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). Наказ набрав чинності 31 липня 2015 року.

З огляду на те, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст.285 Податкового кодексу України), то нова форма декларації з плати за землю буде використовуватися для складання звітності починаючи з 01.01.2016 року, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

 Чи потрібно переукладати договір про визнання електронних документів при зміні податкової адреси у межах одного адміністративного району ?

Відповідь: Для подання податкової звітності в електронному вигляді платнику необхідно укласти з органом доходів і зборів договір про визнання електронних документів та отримати посилені сертифікати відкритих ключів.     

Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо платник податків подає до органу доходів і зборів нові посилені сертифікати ЕЦП, цей договір вважається пролонгованим до закінчення строку чинності нових посилених сертифікатів ключів.

Якщо у платника податків виникають зміни облікових даних (змінюються посадові особи, податкова адреса, у тому числі у межах одного адміністративного району), то у строк до моменту подання наступної електронної звітності потрібно отримати нові посилені сертифікати відкритих ключів на посадових осіб платника, які мають право підпису документів, та переукласти договір про визнання електронних документів.

Якщо договір про визнання електронних документів укладається в електронній формі, то ЕЦП платника податків та його посадових осіб імпортуються в базу сертифікатів разом з договором. Тому для імпортування в базу сертифікатів нового ЕЦП зазначений договір необхідно переукласти.

 Чи потрібно сплачувати єдиний внесок приватному підприємцю, який застосовує загальну систему оподаткування, якщо він не отримав доходу ?

Відповідь: Відповідно до п.4 ст. 4  Закону України від 8 липня 2010 року  №2464- VI « Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначено фізичних осіб – підприємців, у тому числі фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 7  та ч. 11 ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок для фізичних осіб – підприємців (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) встановлюється у розмірі 34,7 відсотка. Суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладанню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального єдиного внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

В який термін громадянину необхідно сплатити  податок на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування доходів, отриманих у 2015 році ?

Відповідь:   Якщо при розрахунку податкових зобов’язань платником буде розраховано суму ПДФО, яку слід сплатити до бюджету, то таке податкове зобов’язання має  бути сплачено до бюджету до 1 серпня 2015 року. 

Чи можна зареєструвати податкову накладну у день анулювання реєстрації платника ПДВ?

Відповідь: Реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписки податкових накладних.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Крім того, п. 184.7 ст. 184 Кодексу встановлено обов’язок платника визначити податкові зобов’язання з ПДВ у випадках, передбачених цим пунктом, не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку.

Тобто, день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ є останнім днем її реєстрації як платника ПДВ, а отже, в день анулювання реєстрації особи як платника ПДВ така особа має право складати податкові накладні.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку в день анулювання реєстрації такої особи як платника ПДВ, для покупця таких товарів/послуг є підставою для віднесення зазначеної в ній суми податку до податкового кредиту за умови виконання інших вимог щодо формування податкового кредиту, визначених Кодексом.

   Чи повинна фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи застосовувати РРО ?

Відповідь: Законом України від 01 липня 2015 № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій», який набрав чинності 23.07.2015, п. 296.10 ст. 296 Кодексу викладено у новій редакції, зокрема визначено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:

першої групи;

другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої групи у разі перевищення обсягу доходу 1 000 000 гривень у 2015 році (незалежно від місяця, у якому відбулося таке перевищення) зобов’язані з 01.01.2016 при провадженні своєї господарської діяльності розпочати застосування реєстраторів розрахункових операцій.